|
|||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||
Протоколи
обміну маршрутною інформацією стека Tcp/ip Всі протоколи
обміну маршрутною інформацією стека Tcp/ip відносяться до класу адаптивних протоколів,
які у свою чергу діляться на дві групи, кожна з яких пов'язана з одним
з наступних типів алгоритмів:
Дистанційно-векторні
алгоритми добре працюють тільки в невеликих мережах. У великих мережах вони засмічують
лінії зв'язку інтенсивним широкомовним трафіком, до того ж зміни конфігурації
можуть відпрацьовуватися по цьому алгоритму не завжди коректно, оскільки маршрутизатори не
мають точного уявлення про топологію зв'язків в мережі, а мають в своєму
розпорядженні тільки узагальнену інформацію - вектор дистанцій, до того ж отриманою
через посередників. Робота маршрутизатора відповідно до дистанційно-векторного протоколу
нагадує роботу моста, оскільки точної топологічної картини мережі такий маршрутизатор
не має. Найбільш поширеним
протоколом, заснованим на дистанційно-векторному алгоритмі, є протокол
RIP. Алгоритми
стану зв'язків забезпечують кожен маршрутизатор інформацією,
достатньою для побудови точного графа зв'язків мережі. Всі маршрутизатори працюють на
підставі однакових графів, що робить процес маршрутизації стійкішим до змін
конфігурації. Широкомовна розсилка використовується тут тільки при змінах
стану зв'язків, що відбувається в надійних мережах не так часто. Для того, щоб
зрозуміти, в якому стані знаходяться лінії зв'язки, підключені до його портів,
маршрутизатор періодично обмінюється короткими пакетами зі своїми найближчими
сусідами. Цей трафік також широкомовний, але він циркулює тільки між
сусідами і тому не так засмічує мережу. Протоколом, заснованим на алгоритмі стану зв'язків, в стеку Tcp/ip є протокол OSPF.
|
|
||||||||||||||||||||
|